Ноти

Оригінал

Opferlied, Opus 121b. Ludwig van Beethoven. Piano. Secular , Lied. Language. German. SSATB.

Переклад

Opferlied, Opus 121b. Ludwig van Beethoven. План. Світська, Lied. Мова. Німецький. SSATB.

Оригінал

Throughout his life, Beethoven was obsessed with Friedrich von Matthisson's. 1761-1831. "Opferlied". Song of Sacrifice. The poem first appeared in 1790, so Beethoven may have known the text while he lived in Bonn. Occasionally, he scribbled the last line, "Das Schöne zu dem Guten. "The beautiful to the good". , in his late manuscripts. Most indicative of Beethoven's admiration of the poem is the fact that he set the text of "Opferlied" four times. The first version, from 1794, exists only in manuscript. In 1801-2, Beethoven revised his seven-year-old setting. this version, known as WoO. 126, was published in 1808 by Simrock in Bonn as part of the III Deutsche Lieder, which included the first versions of "Neue Liebe, neues Leben," WoO. 127, and "Der freie Mann," WoO. 117. The third setting, for soprano, alto and tenor soloists with four-voice chorus, two clarinets, horn, viola and cello, dates from 1822 and was first performed on December 23 of that year in Bratislava. Pressburg. However, it did not appear in print until 1888 as part of the Complete Edition of Beethoven's Works, published in Leipzig by Breitkopf & Härtel. Beethoven revised this version to produce his fourth and final setting of "Opferlied". Op. 121b. , for soprano solo with four-voice chorus and orchestra. without flutes or oboes. , in 1823-4. This was published in 1825 by Schott in Mainz. Matthisson's text depicts a young man in a oak grove offering a sacrifice to Zeus. The man asks Zeus to be the protector of liberty, and to give him, both now and in his old age, beautiful things, because he is good. Like Beethoven's setting for solo voice and piano, the "Opferlied," Op. 121b, for soprano, chorus and orchestra is in E major and strophic form, although a few subtle changes in the second verse, particularly in the orchestration, make "modified strophic" a more appropriate description. Beethoven expands the dimensions of the song beyond that of his piano and voice setting by writing a much more active voice part and by having the chorus repeat the last half of each verse, the chorus sopranos taking the soloists' melody. Additionally, the chorus again repeats the final line of each verse, each time to completely new music, providing a strong sense of closure. What is most striking about Beethoven's "Opferlied" is its nearly total diatonic idiom. Set in E major throughout, the piece's only chromatic alteration occurs at the middle of the verse, as part of a cadence on the dominant. Because the chorus responses are literal repetitions of the second half of each verse, these also never stray from E major. John Palmer, Rovi.

Переклад

Протягом всього свого життя, Бетховен був одержимий Фрідріх фон Matthisson-х. 1761-1831. "Opferlied". Пісня Sacrifice. Вірш вперше з'явився в 1790 році, так Бетховен, можливо, відомо, текст, коли він жив у Бонні. Час від часу він написав останній рядок, "Краса про добре. "Красиво добре". , В його кінці рукопису. Найбільш показовою захоплення Бетховена поеми є те, що він поставив текст "Opferlied" чотири рази. Перша версія, з 1794, існує тільки в рукописі. У 1801-2, Бетховен переглянув своє сім-річний налаштування. Ця версія, відома як Ву. 126, був опублікований в 1808 році Simrock в Бонні в рамках III Deutsche Лідер, який включав перші версії "Neue Liebe, Neues Leben» Ву. 127, і "Der Freie Манн," Ву. 117. Третій параметр, для сопрано, альт і тенор солістів чотири голоси хору, двох кларнетів, роги, альта і віолончелі, датується 1822 і була вперше виконана 23 грудня того ж року в Братиславі. Пресбург. Тим не менш, не з'являвся у пресі до 1888 як частина повного видання творів Бетховена, виданих у Лейпцигу Breitkopf. Бетховен переглянутий цю версію, щоб справити свій четвертий і останній налаштування "Opferlied". Op. 121b. , Для сопрано соло з чотирма голосової хору та оркестру. без флейти або гобоя. , in 1823-4. Вона була опублікована в 1825 році Schott в Майнці. Текст Matthisson зображує молоду людину в дубовому гаю, пропонуючи жертву Зевсу. Людина запитує Зевса бути захисником свободи, а дати йому, як зараз, так і в його старості, красиві речі, тому що він хороший. Як обстановці Бетховена для сольного голосу і фортепіано, в "Opferlied," Op. 121b, для сопрано, хору та оркестру мі-бемоль мажор і строфічного формі, хоча кілька невеликих змін у другому вірші, особливо в оркестровці, зробити "модифікований строфические" більш відповідне опис. Бетховен розширює розміри пісню за що його фортепіано та голосу обстановці, написавши набагато більш активну участь участь і тим, хор повторити останню половину кожного вірша, хор сопрано, що приймають мелодію солісти ". Крім того, хор знову повторює останній рядок кожного вірша, щоразу повністю нову музику, забезпечуючи сильне почуття закриття. Що найбільше вражає близько Бетховена "Opferlied" є його майже загальне діатонічна ідіома. Розташований в мі-бемоль мажор всюди, тільки хроматичної зміна шматок в відбувається в середині вірша, в рамках каденції на домінуючою. Тому що відповіді хор є в буквальному сенсі повторення другій половині кожного вірша, вони також ніколи не відхилятися від бемоль мажор. Джон Палмер, Rovi.